Обробка нержавійки хімічним методом: цілі і варіації (продовження)

Серед найбільш часто вживаних методів хімічної обробки нержавіючих категорій сталевого прокату згадки заслуговують:

- Методика дезактивації. За допомогою кислотних елементів відбувається позбавлення матеріалу від сторонніх металевих включень, які, як правило, потрапляють після різних варіацій його обробки механічним способом, наприклад, коли здійснюється шліфування поверхні нержавіючого прокату. В цьому випадку частинки абразивного матеріалу можуть досить міцно зчепитися з його поверхневою структурою і стати однією з причин виникнення на ній дільниць, де, через якийсь час, може легко утворюватися іржа. Особливо актуальним даний тип хімічної обробки для такої прокатної варіації, як лист нержавіючий роздріб якого в деяких випадках, в плані підсумкової вартості, може не дуже відрізнятися від оптових поставок.

- Пасивація матеріалу. Даний спосіб обробки передбачає створення на поверхні матеріалу додаткової запобіжної плівки на базі неактивних сполук. При певних умовах може здійснюватися і процес зворотної дії, іменований репассивацией.

- Полірування електрохімічним способом. Даний вид поверхневого впливу, дозволяє значно знижувати рівень шорсткості поверхневої структури виробів. Щоб добитися необхідного ефекту, елемент або конструкцію поміщають у спеціальну ємність, заповнену електролітом, куди подається струм певної напруги.

По завершенні будь-якої з перерахованих вище варіацій хімічної обробки матеріалу, необхідно провести видалення з поверхні оброблюваної деталі кислотних залишків реагентів, за допомогою впливу слабоконцентрированных лужних розчинів або використовуючи звичайну промивку.

Нужно отметить, что операции, относящиеся к поверхностной обработке материала химическим способом, не относятся к операциям обязательного выполнения, но, тем не менее, их проведение рекомендуется. Также их трудно отнести к наиболее сложным и затратным операциям, но, в результате их применения, многие качества обрабатываемого материала весьма заметно улучшаются, особенно это относится к способности материала успешно противостоять воздействию коррозионных процессов. Крім методів обробки хімічним впливом, досить нерідко застосовуються також термічні варіації поверхневої обробки, що передбачають послідовне підвищення температури оброблюваних деталей та їх охолодження з допомогою певних речовин і процесів.